Рекомендації

На цій сторінці

Як уберегти дитину від вербування службами рф

Як підтримати дитину

Як вберегти дитину від втягнення в злочинну діяльність

Всеукраїнська кампанія з посилення імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця

Корисні посилання

Дистанційне навчання у період воєнного стану

Агресивна субкультура

Праця неповнолітніх

Батькам майбутніх першокласників

Рекомендації соціального педагога батькам

Пам’ятка для батьків першокласників

Поради соціального педагога батькам щодо спілкування й виховання проблемної дитини

Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень

Консультація для батьків, що мають агресивних дітей

Соціальна адаптація п’ятикласника

П’ять шляхів до серця дитини

Як уберегти дитину від вербування службами рф

Як підтримати дитину

Як вберегти дитину від втягнення в злочинну діяльність

Всеукраїнська кампанія з посилення імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця

Корисні посилання

У цьому розділі представлені посилання на ресурси Інтернет, створені для батьків, в тому числі для тих, хто виховує дітей з особливими потребами.

Як правило, кожен з сайтів надає Вам різноманітні можливості: отримати відомості про закономірності розвитку дітей різного віку і стану здоров'я, інформацію про навчальні і виховні заклади, поради з виховання; задати питання спеціалістам, висловити власну думку. Особливості конкретних сайтів вказані в анотаціях.

• Діти України www.children.edu-ua.net/documents.php?section_id=79

  Сторінка для батьків порталу "Діти України", містить посилання на ресурси мережі Інтернет, які можуть бути корисні батькам.

• Інтернет-енциклопедія сім'ї, материнства, дитинства www.uaua.info

  Статті, огляди, відгуки, думки на теми: планування дитини, вагітність, розвиток дитини; здоров'я, хвороби, лікування дітей; психологія дітей і підлітків, сімейних стосунків та інші. Також: новини, каталоги необхідних товарів і послуг по Україні, інформація про організацію дозвілля. Є можливість отримати консультацію лікаря, психолога, юриста; взяти участь в обговоренні проблем.

• "Малеча" - ресурс для сучасних батьків www.malecha.org.ua

  Інформація про планування дитини, вагітність, пологи, догляд, виховання та розвиток дітей, здоров'я, красу. Фотоконкурси, форуми, журнали, приватні сторінки.

• "Мама-Тато" www.mama-tato.com.ua
  Інформація для батьків: виховання та навчання дітей, статті, форум, консультації спеціалістів, законодавство про сім'ю. Для дітей - скоромовки, загадки, вірші та пісні, розфарбовки.

• Дитячий психолог: статті, консультації http://mir-detej.kiev.ua
• Презентації для дітей http://gankeshet.com/play.html
• Іграшка - енциклопедія майстерності http://igrushka.kz

  Іграшки, ігри, дитячі ігри та розваги.

Дистанційне навчання у період воєнного стану

Правила безпеки під час дистанційного навчання в умовах війни

Як запобігти шкідливому впливу інтернет-контенту на здоров’я і психіку дитини: поради для батьків

Шкідливий контент в інтернеті: як батькам протидіяти його впливу на дитину?

Офісом освітнього омбудсмена, підготовлено відповіді на 20 найпоширеніших запитань батьків щодо дистанційного навчання. Аналізуючи пропоновані відповіді, керуючись нормативними документами, методичними рекомендаціями Міністерства освіти та науки України, з метою підвищення участі батьків і підтримки учнів та учениць у реалізації/забезпеченні права на навчання рекомендуємо:

1. Відстежувати та аналізувати документи, ресурси, рекомендації, пропозиції щодо дистанційного навчання, прийнятті або запропоновані на державному рівні. Такі матеріали можна почитати на сайтах Міністерства освіти та науки України, Нова Українська школа, Інституту модернізації змісту освіти, Державної служби якості освіти.
2. Долучатися до консультування щодо прийняття управлінських рішень школи з питань організації дистанційного навчання дітей, ініціювати пропозиції для покращення такого навчання.
3. Ознайомитися з моделлю, формою, онлайн сервісами та інструментами та платформою для організації дистанційного навчання, які використовує навчальний заклад, де навчається дитина. Таку інформацію можна знайти на сайті навчального закладу, в соціальних мережах або через спілкування з педагогічним колективом.
4. Вивчити характер і канали комунікацій з учителями, адміністрацією, класним керівником (коли можна спілкуватися, через які застосунки, ресурси, соціальні мережі/онлайн групи буде відбуватися навчання, яким буде розклад уроків та час їх проведення, які є способи перевірки виконаних завдань та надання зворотного зв’язку, як має відбуватися оцінювання виконаних завдань). Про це ви можете запитати в представника адміністрації чи класного керівника або прочитати на сайті школи.
5. Організувати оптимальний режим дня дитини під час дистанційного навчання (за яким графіком буде працювати дитина, скільки часу їй потрібно для щоденного/тижневого навчання, як раціонально використовувати час упродовж дня, дотримання режиму сну).
6. Надавати емоційну підтримку (щодня цікавитися у дитини, як відбувається процес навчання, що вдається, які складнощі, як почувається дитина, в чому потребує допомоги). Потрібно пам’ятати, що дитина теж може тривожиться, нервувати, бентежитися, бо досвід дистанційного навчання для неї також є новим.
7. Мотивувати дітей до навчання, зокрема самостійного, спонукати до роздумів та міркувань щодо власної мотивації до навчання для життя (наприклад, для здійснення мрії, самостійного прийняття рішення, для здобуття професії та реалізації, впевненості у своїх діях тощо). Визначати/фіксувати успіхи дитини у навчанні, так дитина відчуватиме свій прогрес та прагнутиме більшого.
8. Розробити спільні правила/домовленості щодо співжиття разом, діяльності впродовж дня/тижня. Правила та домовленості краще записати та розмістити в доступному місці, щоб уникнути непорозумінь та конфліктних ситуацій.
9. Підготувати якісне достатнє для навчання інтернет-покриття чи мобільний інтернет.
10. Підготувати технічні засоби, гаджети та робоче місце (комп’ютер, камера, смартфон, навушники, стіл, стілець тощо).
11. Стежити за безпечним користуванням Інтернет мережею. Варто звертати увагу, які сайти переглядає дитина, з ким спілкується, в які ігри грає.
12. Ділитися успішним досвідом організації дистанційного навчання дитини з іншими батьками (як ви облаштували простір та організували навчання, яка є користь онлайн-навчання, які є складнощі, як їх вирішувати).
13. Долучатися до конструктивного обговорення дистанційного навчання у групах батьків у соціальних мережах. Там можна дізнатися про різні навчальні матеріали, платформи та форми роботи дистанційного навчання.
14. Розвантажувати дітей іншими видами діяльності в Інтернеті. Можна запропонувати переглянути онлайн сайти, де діти можуть відвідати віртуальні екскурсії (парки, заповідники, музеї, зоопарки, замки, палаци, популярні історичні локації прогулянки містами), сайти, що розвивають, навчання та розвитку дитини (розгадування кросвордів, головоломок, малювання картин за номерами тощо).
15. Пропонувати альтернативний відпочинок-спілкування з рідними: прогулянки на свіжому повітрі, спортивні розваги, інтелектуальні та розважальні ігри тощо.
16. Створити дитині умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання. Чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. Підключайтеся до навчальних занять лише за потреби, не виконуйте за дитину завдань і не влаштовуйте змагання на краще виконання завдань з іншими батьками. Діти цілком здатні самостійно опановувати матеріал, складати тести та організовувати своє навчання.
17. У разі запитань щодо підтримки дітей під час дистанційного навчання можна звернутися на Національну дитячу «гарячу» лінію 116 111 з мобільних або 0800 500 225 зі стаціонарних (з пн.- пт. з 12.00 до 20.00). Лінія є безплатною, анонімною та конфіденційною.

Агресивна субкультура

Міністерство освіти і науки України занепокоєне ситуацією щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків.

Як уже відомо, підлітки масово збирались у центрі українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки. Правоохоронці не допустили конфліктів і понад 700 учасників масового зібрання затримали й передали ювенальній поліції. Більшість із затриманих – це неповнолітні. За такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка наступає із 14 років.

Затримані називають себе учасниками "ПВК Рьодан" — це нова субкультура, яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у росії.

Правоохоронці переконані, що дії "ПВК Рьодан" — це спроба росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

Більш детальна інформація розміщена на сайті Національної поліції України. Ресурс доступу.

За твердженням психологів, більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби — соціалізації та приналежності. До небезпечних субкультур схильні ті, хто невпевнений у собі, має низьку самооцінку і комплекси, у кого є труднощі у спілкуванні, відсутні друзі, напружені стосунки з ровесниками чи батьками, несприятлива сімейна ситуація; хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та булінгу.

Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни. Підлітки самі собою емоційно нестабільні, а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає удесятеро. Зазвичай, подібні психологічні операції, на кшталт "ПВК Рьодан", ворог запускає, орієнтуючись на емоційно нестабільну аудиторію.

З метою припинення масових протиправних дій, аби застерегти дітей від необдуманих вчинків, подолання конфліктів та формування толерантних стосунків серед представників різних субкультур сучасної молоді, рекомендуємо:

• рекомендувати батькам звертати увагу на контент, який споживає дитина й бути в курсі її інтересів;
• разом з дитиною пройти базовий курс кібербезпеки й обговорити його;
• слідкувати, чи не відбувається у дитини різких перепадів настрою;
• проводити більше часу зі своїми дітьми та вибудовувати довірливі стосунки;
• звертати увагу на поведінку дітей, коло спілкування та способи проведення дозвілля.

Батькам, у яких складна комунікація з підлітками, варто звернутись до практичного психолога закладу освіти, або, наприклад, до фахівців проєкту Міністерства освіти і науки України та UNICEF "Поруч", де можна отримати безплатну допомогу з метою формування нових життєвих цінностей, розвитку вольових якостей, поліпшення взаємин дитини з батьками та ровесниками тощо.

Довідково:

• Небезпечні TikTok-челенджі, які варто обговорити з дітьми. Ресурс доступу.
• Проєкт «Культура добросусідства». Ресурс доступу.
• Як пережити підліткову кризу. Ресурс доступу.
• Про складну поведінку дитини. Ресурс доступу.

Перші повідомлення про діяльність ПВК Редан в Україні надійшли 25 лютого із Полтави, де підлітки влаштували масову бійку біля академічного обласного музично-драматичного театру. Також 26 лютого послідовників ПВК Редан затримали в Івано-Франківську, де ті також вчинили бійку у центрі міста. 27 лютого у Головному управлінні Нацполіції в Харківській області повідомили, що правоохоронці запобігли масовій бійці підлітків.

Наступного дня, 28 лютого, начальник ГУ Нацполіції в Харківській області Володимир Тимошко повідомив на своїй Facebook-сторінці, що в обласному центрі біля ТЦ "Микольський" 27 лютого зібралося 245 осіб. Поліція встановила їхні особи, з'ясувалося, що серед них було 215 неповнолітніх, з яких 149 хлопців та 66 дівчат. У них вилучили лише 17 кастетів, ножів та газових балончиків.

Відомо, що учасники ПВК Редан надихнулися мангою та аніме (японські комікси та мультфільми) Hunter x Hunter. Підлітки, які перебувають у цьому угрупованні, носять довге чорне волосся і картаті штани. Також на їхньому одязі зображено павук із цифрою "4", яка співзвучна зі словом "смерть". Уточнюється, що в аніме та манзі фігурує злочинна банда "Павуки". У субкультурі перебувають переважно підлітки віком 15-17 років.

За даними ЗМІ, "Редан" виступає проти футбольних фанатів, скінхедів та мігрантів. Також Учасники руху знаходять свою мету та влаштовують масові сутички у торгових центрах.

Представники поліції інформують, що підлітків збирають за допомогою різноманітних інтернет-ресурсів. Дітей приваблює хайп на таких зборах, там вони отримують необхідну увагу, якої їй не вистачає. Тому батькам потрібно бути у довірчих стосунках з дітьми, щоб помітити зміни у їх поведінці.

Правоохоронці переконаний, що "Редан" не стане масовим в Україні, адже кіберполіція блокує пов'язані з цим рухом канали в мережі. За її словами, поліція зараз проводить роз’яснювальні заходи щодо небезпеки такого руху.

ПВК "Редан" - далеко не перша і не єдина субкультура, яка займається бійками та хуліганством. Подібні рухи завжди були та завжди будуть серед підлітків із не дуже благополучних сімей. Наприклад, можна згадати такі субкультури, як готи, райтери, тролі, "оффники" чи "стрейтеджери".

Важливо навчати дітей не підпадати під вплив маніпуляцій в Інтернеті, навчати дітей уникати небезпечних груп та молодіжних рухів.

Батькам важливо пам'ятати, що поширення деструктивних субкультур – це не причина, а наслідок психологічних та сімейних проблем у підлітків. Дитина із сім'ї, де її поважають та вислуховують, навряд чи зацікавиться таким агресивним рухом.

Якщо підліток зацікавився ПВК "Редан" – це привід відверто поговорити з ним та разом відвідати психолога. Підліток повинен відчувати, що ви його підтримка, а не ворог.

Також батькам не варто бити на сполох, якщо підліток дивиться аніме. Аніме саме по собі не робить дитину агресивною і неслухняною, якщо у неї немає сімейних проблем. Це лише вид мистецтва, який дивляться мільйони людей по всьому світу.

Батькам та правоохоронним органам безперечно потрібно спостерігати за рухом ПВК "Редан". Але й піддаватися громадській паніці не треба. Просто любите своїх дітей та вибудовуйте довірчі стосунки з ними.

У Фейсбуці на сторінці батьківської ради розміщено поради для батьків, як діяти, якщо ваша дитина у деструктивній субкультурі:

• Спокійно відкрито та прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова… не підганяйте її;
• Коли дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, проявіть якомога більшу обізнаність у цій темі. Виявляйте терпіння, наполегливість та доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка;
• Опановуйте інтернет, зокрема заведіть власний обліковий запис соцмережі та станьте другом для своєї дитини;
• Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
• Познайомтеся з віртуальними друзями, звертайте увагу на фото, відео, які викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
• Покажіть дитині. Що вона вам не байдужа, що ви піклуєтесь про неї, запропонуйте спільно провести час;
• Зосередьтесь на тому, щоб показати підлітку його переваги, знайдіть його сильні сторони, допоможіть йому побачити себе унікальною особистістю;

Коли встановите з підлітком контакт і довіру, пояснять йому згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це відомими йому фактами. Допоможіть дитині зрозуміти ступінь ризику як деструктивної поведінки та невідворотної відповідальності за скоєне.

СУЧАСНІ ПОШИРЕНІ СУБКУЛЬТУРИ ТА ЇХ ВИДИ

Субкультура – система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів соціальної групи, що складає частину цілого та відрізняє групу від більшої частини суспільства.

Готи «Діти ночі»

Особливості. Депресивне сприйняття та меланхолічне ставлення до життя, романтизація смерті

Стиль. Довге чорне волосся, ірокез, пірсінг, тату, сатанинська символіка, металеві прикраси Макіяж використовують і жінки, та чоловіки (біла пудра, чорна підводка для очей).

Вподобання. Готична музика, вампірський образ, епатаж.

Кіберготи

Особливості. Прихільники темного майбутнього, де технології відіграватимуть головну роль.

Стиль. Волосся кислотного кольору, взуття на величезній платформі, яскравий одяг, чорні плащі.

Вподобання. Музика – індастріал, готичні аксесуари, постіндустріальна сцена, пристрасть до всього темного.

Райтери

Особливості. Розмальовування фасадів будівель, вагонів електричок тощо.

Стиль. Широкі штани, футболки, толстовки з капюшоном, рюкзак з приладдям для малювання, напульсники, кепка.

Вподобання. Музика – реп, хіп-хоп, альтернативний рок, new-wawe.

Дігери

Особливості. Обстежують підземні споруди міста заради розваг чи подолання власних фобій.

Стиль. Костюм спец захисту/камуфляж, високе взуття, бандани на обличчі, налобний ліхтар, розвідний ключ, рюкзак з альпінійським спорядженням, аптечкою, водою.

Вподобання. Міські підземні комунікації, бомбосховища, старовинні підвали .

Геймери

Особливості. Поєднання реального та віртуального, специфічна мова та символіка. Людина перестає адекватно сприймати реальність.

Стиль. Відсутність єдиного стилю.

Вподобання. Комп’ютерні ігри.

Тролі

Особливості. Антисоціальна інтернет-субкультура (розміщення в інтернеті про вокативних меседжів для конфлікту між суб’єктами).

Стиль. Провокативний стиль спілкування в інтеренеті.

Вподобання. Розпалювання конфліктів, онлайнова агресія.

Аніме

Особливості. Прихильники масового японського мистецтва.

Стиль. Власний сленг, аксесуари в стилі аніме, сумки та футболки з анімешною символікою, іноді незвичайна стрижка чи колір волосся.

Вподобання. Аніме-культура (японська анімація, серіали та японськи комікси), аніме фестивалі (косплей – костюмовані ігри).

Хіпстери

Особливості. не уявляють життя без просунутих гаджетів і девайсів, переважно компанії Apple. Вони заводять профілі у всіх популярних соцмережах (Інстаграм, Твіттер), ведуть особисті блоги. Список інтересів цих просунутих хлопців дуже великий.

Стиль. Розпізнати хіпстер непросто: у ньому є щось від емо, хіпі та панків. Вітається довге волосся, борода у хлопців, кольорові окуляри з товстою оправою, капелюхи.

Вподобання. У фаворі вінтажний одяг: джинси-скінні, сорочки, ковбойські чоботи, яскраві кеди, майки з прикольними девізами, об’ємні шарфи. Альтернативна музика, авангардне мистецтво, артхаусне кіно.

Скінхеди

Особливості. Ультраправа молодіжна субкультура, члени якої відрізняються вельми екстремальною діяльністю та пропагують націонал-соціалістичну ідеологію. Позиціонують себе солдатами Священної расової війни, що протистоїть «недолюдям» — євреям, афроамериканцям, циганам, гомосексуалістам, наркоманам, лівій молоді.

Стиль. Виголена голова чи коротке волосся, темні футболки чи сорочки, темні куртки, високі черевики.

Вподобання. У скінхедів є культ особи Гітлера та інших нацистів. Є прихильниками радикальних заходів щодо «неарійців». Влаштовують бійки з тими, кого вважають ворогами.

Емо

Особливості. Це підлітки з яскраво вираженим акцентом на особисті переживання, високу дружбу та любов, романтизм. Емо найчастіше вразливі та депресивні, мають схильність до суїциду (культивується штучно або реальну).

Стиль. Популярна атрибутика: значки на одязі, сумках, взутті, а також великі прикраси, окуляри в яскравій оправі. В іміджі переважають чорний та рожевий колір. Чорний символізує знедоленість та депресію, а рожевий – заперечення похмурої реальності.

Вподобання. Орієнтуються на духовні ідеали як чесності, щирості, вірності.

Панки

Особливості. Слово «панк» походить від англійського «punk» (покидьки, бруд).  Відрізняються прагненням до незалежності. Є чимало відгалужень течії (хорор-панк, наці-панк тощо).

Стиль. яскраве волосся, закріплене в ірокез. Найчастіше носять куртки-косухи, джинси плямисті, кеди, важкі черевики. Використовуються декоративною косметикою. Відомі атрибути субкультури: браслети, нашийники із шипами, сережки.

Вподобання. Популяризують антимілітаризм, нігілізм та особисту свободу.

Розтамани

Особливості. Основою переконань вважається ідея повернення темношкірих до Африки та створення величезної африканської держави.

Стиль. Переважні кольори – червоний, зелений, жовтий, музика – реггі, зачіска – дреди.

Вподобання. Переконання розтаманів свідчать, що Сіон треба шукати над матеріальному світі, а душі людини, прагнучи щодо нього добрими справами, думками, любов’ю. Вважають, що гашиш та марихуана мають бути дозволені населенню.

Гопники

Особливості. Молодіжна субкультура, яка не гребувала витівками кримінального характеру, що викликає і нахабною поведінкою. Поведінка не відрізняється від поведінки злочинців: вони агресивні, часто проводять час на вулицях, «чіпляючись» до перехожих.

Стиль. Кепка-качечка, спортивні штани, шкіряна куртка, туфлі або кросівки.

Вподобання. Бажання вселити страх, принизити, домінувати. Для представників цього прошарку природна сильно виражена гомофобія.

Оффники

Особливостію. Навколофутбольні фанати, які влаштовують «забиви», тобто бійки у стилі «натовп на натовп», щоб дізнатися фанати якогось футбольного клубу сильніше. У подібних бійках є свої правила та умови, тому вони частково носять у собі спортивний характер, хоча, по суті, є хуліганством. Намагаються шукати собі рівних суперників – бити свідомо слабких супротивників їм не цікаво, хоча, бувають і винятки.

Стиль. Спортивний одяг, символіка улюбленого футбольного клубу.

Вподобання. Зазвичай шукають привід для бійки. Важливою відмінністю від гопників є саме бійка – не приниження противника на моральному чи фізичному рівні, не нажива (розкрадання чужої власності), саме бійка, і бажано «на рівних». Офники можуть домовляти один з одним про масові бійки або ж шукати інші групи людей наживо, прямо на вулиці.

Стрейтейджери

Особливості. Субкультура, побудована на запереченні вживання будь-яких алкогольних напоїв, тютюну, а також будь-яких інших наркотичних речовин загалом.

Стиль. Немає жодних переваг у одязі, зачісці. як символ використовується знак «Х». Символ Х є найвідомішим символом straight edge і нерідко наноситься на тильну поверхню кисті руки, хоча існують і винятки.

Вподобання. Ведення вегетаріанського і веганського способу життя, відмова від використання продуктів, що містять кофеїн, медикаментів і безладних статевих зв'язків. Можуть на танцполі поводитися занадто агресивно. Для них характерна любов до фізичного насильства, проте зазвичай виражається в танці (лем-і мош-танцях).

Праця неповнолітніх

У нелегкі часи, які переживає зараз наша країна у зв’язку з російською військовою агресією, багато неповнолітніх українців, бажаючи допомогти своїм родинам і країні, намагаються працевлаштуватися, шукають роботу. Це цілком можливо, адже неповнолітні особи у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Дитяча праця – наймана праця осіб, які не досягли віку трудової дієздатності. У Законі України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III зазначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Також статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років. Враховуючи вимоги статей 51 та 188 КЗпП праця осіб молодше 14 років взагалі не допускається ні за яких умов. На законодавчому рівні Міжнародна організація праці ухвалила Конвенцію від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» (далі – Конвенція № 182), яка була ратифікованою Законом України від 05.10.2000 N 2022-III і таким чином стала частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 3 Конвенції № 182, «найгірші форми дитячої праці» включають:

• a) усі форми рабства або практику, подібну до рабства, як, наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
• b) використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;
• c) використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах;
• d) роботу, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці чи моральності дітей.

Процедура прийняття на роботу неповнолітнього загалом не відрізняється від процедури прийняття на роботу інших категорій працівників, але має певні особливості, про які доцільно знати як підліткам, так і роботодавцям.

Необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити:

• 1) копію свідоцтва про народження (замість паспорта),
• 2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років;
• 3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 КЗпП встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. За загальним правилом, випробування під час прийняття на роботу осіб, які не досягли вісімнадцяти років, не встановлюється. Проте в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Встановлення випробувального строку не є обов’язком роботодавця, це його право. Потрібно не забувати, що обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є проходження попереднього медичного огляду (стаття 191 КзпП та стаття 11 Закону України «Про охорону праці»). Також для неповнолітніх працівників враховуючи вимоги 51 КЗпП встановлено скорочену тривалість робочого часу, а саме:

• 16–18 років – до 36 годин на тиждень
• 15–16 років – до 24 годин на тиждень
• учні 14–15 років (під час канікул) – до 24 годин на тиждень

Якщо у вас працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:

• 16–18 років – до 18 годин на тиждень
• 15–16 років – до 12 годин на тиждень
• 14–15 років – до 12 годин на тиждень.

При цьому, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм (стаття 11 Закону України «Про охорону праці»). Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати понад 2,3 години. Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.При цьому, щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. У перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві(стаття 195 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства, але звільнення з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей (стаття 198 КЗпП).

Батькам майбутніх першокласників

Дитина виросла і колишній малюк іде до школи. Важлива подія в житті сім’ї. У прагненні допомогти дитині впевнено зробити цей важливий крок батьки часом збиваються з ніг у пошуках установ і приватних практиків, які готують дітей до вступного співбесіди.

Забувається проста істина: освіта може зробити дитину розумною, але щасливим робить її тільки душевне, розумно організоване спілкування з близькими і коханими людьми – родиною.

Саме в силах батьків створити в родині таку обстановку, яка не тільки підготує дитину до успішної адаптації і навчання в школі, але й дозволить їй зайняти гідне місце серед однокласників, відчувати себе в школі комфортно.

1. Частіше діліться з дитиною спогадами про щасливі миті свого минулого.

Початок шкільного життя – велике випробування для дитини. Цей момент легше переживається дітьми, у яких заздалегідь склалося тепле ставлення до школи. Таке ставлення складається із зіткнень з минулим досвідом близьких людей.

Перегорніть разом з дитиною сімейний фотоархів. Це заняття корисне для всіх членів сім'ї. Повернення до кращих миттєвостей минулого робить людину сильнішою і впевненішою в собі. Ваші добрі спогади про шкільні роки, смішні історії зі шкільного життя і розповіді про друзів дитинства наповнять душу дитини радісним очікуванням.

2. Допоможіть дитині запам’ятати інформацію, яка дозволить їй не губитися.

Переконайтеся, що ваша дитина пам'ятає своє повне ім'я, номер телефону, домашню адресу, імена батьків.

Це допоможе їй в незнайомій ситуації.

3. Привчіть дитину утримувати в порядку свої речі.

Успіхи дитини в школі багато в чому залежать від того, як вона вміє організовувати своє робоче місце. Ви можете зробити цю нудну процедуру більш привабливою. Заздалегідь підготуйте в сім'ї робоче місце дитини: нехай у неї буде свій робочий стіл, свої ручки і олівці. Все це як у дорослих, але – особиста власність дитини! І відповідальність за порядок теж особиста адже у дорослих так.

4. Не лякайте дитину труднощами і невдачами в школі.

Багато дітей цього віку непосидючі. Не всім блискуче даються читання і рахунок. Дуже багатьох важко добудитися вранці і швидко зібрати в дитячий сад. У зв'язку з цим можна пояснити прагнення батьків попередити дітей про майбутні неприємності: «В школу не візьмуть ...», «Двійки ставитимуть ...», «У класі засміють...»

Віддалені наслідки таких «попереджень» завжди плачевні. Краще їх уникати.

5. Не намагайтеся бути для дитини вчителем.

Прагніть до підтримання дружніх відносин. Деякі діти відчувають труднощі в спілкуванні з іншими дітьми. Вони можуть розгубитися в присутності незнайомих дорослих.

Ви можете допомогти дитині подолати ці труднощі. Спробуйте організувати гру дітей на майданчику біля будинку і візьміть участь в цій грі. Дітям дуже подобається грати разом з батьками.

Запропонуйте дитині самій запросити до себе на день народження своїх друзів. Цей день стане для неї незабутнім, якщо в програмі свята знайдеться місце для спільних ігор дітей і дорослих.

Дайте дитині відчути, що вона може розраховувати на вашу підтримку в будь-якій ситуації. Одними навчальними заняттями з дитиною цього досягти неможливо.

6. Навчіть дитину правильно реагувати на невдачі.

Ваша дитина виявилася в грі останньою і демонстративно відмовляється грати далі. Допоможіть їй впоратися з розчаруванням. Запропонуйте дітям зіграти ще раз, але трохи змініть правила гри. Нехай переможцем вважається тільки перший, а всі інші – тими, кому пощастить наступного разу. Відзначайте по ходу гри успіх кожного. Підбадьорюйте хронічних невдах надією. Після гри зверніть увагу дитини на те, як поставилися до програшу інші гравці. Нехай вона відчує самоцінність гри, а не виграшу.

7. Гарні манери дитини – дзеркало сімейних стосунків.

«Спасибі», «Вибачте», «Чи можна мені...» повинні увійти в мову дитини ще до школи. Моралями і проповідями цього досягти важко. Цього можна досягти тільки власним прикладом. Намагайтеся виключити зі спілкування між членами сім'ї накази і команди: «Щоб я більше цього не чув!», «Винеси сміття».

Перетворіть їх у ввічливі прохання. Дитина неодмінно скопіює ваш стиль. Адже вона вас любить і прагне наслідувати у всьому.

8. Допоможіть дитині відчути почуття впевненості в собі.

Дитина повинна відчувати себе в будь-якій обстановці так само природно, як вдома. Навчіть дитину уважно ставитися до своїх потреб, своєчасно і природно повідомляти про них дорослим. На прогулянці ви зайшли кудись перекусити. Запропонуйте дитині самостійно зробити замовлення для себе. Наступного разу нехай зробить замовлення для всієї родини. Нехай вона спробує запитати в поліклініці: «Де знаходиться туалет?» Або сам займе чергу до фахівця.

9. Привчайте дитину до самостійності у повсякденному житті.

Чим більше дитина може робити самостійно, тим більш дорослою вона себе відчуває. Навчіть дитину самостійно роздягатися і вішати свій одяг, застібати ґудзики та блискавки. Зав'язування шнурків потребує особливої допомоги та уваги з вашого боку.

Бажано, якщо це буде не напередодні виходу на вулицю. Краще присвятити цьому заняттю кілька вечорів.

10. Навчіть дитину самостійно приймати рішення.

Уміння робити самостійний вибір розвиває в людині почуття самоповаги. Порадьтеся з дитиною про меню сімейного недільного обіду.

Нехай вона сама обирає собі страву за святковим столом і підбирає одяг, що відповідає погоді. Планування сімейного дозвілля всіх членів сім'ї на вихідні дні – ще більш складна справа.

Привчайте дитину зважати на інтереси сім'ї і враховувати їх в повсякденному житті.

11. Прагніть зробити корисною кожну мить спілкування з дитиною.

Якщо дитина допомагає вам випікати святковий пиріг, ознайомте її з основними поняттями щодо вимірювання обсягу і маси.

Продуктові універсами – гарне місце для розвитку уваги і активного слухання дитини. Попросіть дитину покласти в кошик: три пачки печива, пачку масла, батон білого і буханець чорного хліба. Своє прохання викладіть відразу і більше не повторюйте.

Дитина допомагає вам накривати на стіл. Попросіть її поставити на стіл чотири глибокі тарілки, біля кожної тарілки справа покласти ложку. Запитайте: скільки ложок тобі знадобиться?

Дитина готується до сну. Запропонуйте їй вимити руки, повісити рушник на свій гачок, вимкнути світло у ванній. Проходячи вулицею або перебуваючи в магазині, звертайте увагу дитини на слова-написи, які оточують нас всюди.

Пояснюйте їх значення.

12. Навчайте дитину відчувати і дивуватися, заохочуйте її допитливість.

Звертайте її увагу на перші весняні квіти і фарби осіннього лісу. Зводить її в зоопарк і разом знайдіть найбільшу тварину, потім найвищу. Спостерігайте за погодою і обрисами хмар. Заведіть рукописний журнал спостережень за зростанням кошеня. Навчайте дитину відчувати.

Відкрито переживайте з нею всі події повсякденного життя, і її допитливість переросте в радість навчання – один із головних пріоритетів Концепції Нової української школи.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ШЕСТИРІЧОК

Початок навчання в школі – один із найбільш складних і відповідальних етапів у житті дітей як в соціально-психологічному, так і у фізіологічному плані. Відбувається дуже багато змін:

Саме в ці перші місяці починають формуватися ті системи відносин дитини зі світом і самим собою, ті стійкі форми взаємин з однолітками і дорослими, і базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають в подальшому успішність її шкільного навчання, ефективність стилю спілкування, можливості особистісної самореалізації у шкільному середовищі.

Ці труднощі обтяжуються ще й психофізіологічними особливостями дітей шостого року життя:

• нестійкий тип нервової системи;
• висока втомлюваність, що зумовлена особливостями серцево-судинної системи;
• домінування збудження над гальмуванням;
• слабка саморегуляція поведінки.

Особливості пізнавальних процесів шестирічок

Батьківська підтримка першокласників під час адаптації і не тільки

Особлива роль в організації допомоги першокласникам, в тому, щоб зробити процес адаптації якомога безболіснішим, відводиться батькам.

Безумовно, найкращим для дитини в цей час буде Ваша батьківська підтримка і спільне зі школою надання допомоги своїй дитині.

Батьківська підтримка – це процес, в ході якого Ви, шановні батьки:

• зосереджені на сильних сторонах дитини, зміцнюючи тим самим її самооцінку;
• допомагаєте їй повірити в себе і в свої сили;
• допомагаєте уникати помилок;
• не засуджуєте в разі невдачі.

Якщо дитина не завжди успішно виконує завдання, дайте їй зрозуміти, що Ваше ставлення до неї не змінилося.

Підтримка заснована на тому, щоб дитина відчувала свою потрібність і Вашу турботу.

Найважливіший результат такої підтримки – це створення у дитини позитивного ставлення до шкільного життя, до всіх осіб, які беруть участь в освітньому процесі (дитина – батьки – вчителі). Коли навчання приносить дітям радість або хоча б не викликає негативних переживань, тоді школа не є проблемою.

Дитині, яка починає навчання в школі, необхідна моральна і емоційна підтримка. Її треба не просто хвалити (і поменше лаяти, а краще взагалі не лаяти), а хвалити саме тоді, коли вона щось робить. Але:

1. Ні в якому разі не порівнюйте її результати з досягненнями інших, більш успішних, учнів. Краще взагалі ніколи не порівнювати дитину з іншими дітьми.

2. Порівнюйте дитину тільки з нею самою і хваліть тільки за одне: поліпшення її власних результатів. Якщо у вчорашньому завданні вона зробила 3 помилки, а в сьогоднішньому – 2, це потрібно відзначити як реальний успіх, який повинен бути оцінений щиро і без іронії батьками.

3. Знайдіть таку діяльність, в якій дитина може реалізувати себе, якщо у неї не виходить із навчанням. При цьому дуже важливо підкреслити, що раз вона щось навчилася робити добре, то поступово навчиться всьому іншому.

4. Знизіть цінність шкільної похвали, тобто покажіть дитині, що її люблять не за гарне навчання, а люблять, цінують, приймають взагалі як власне дитя, безумовно, не за щось, а всупереч усьому.

5. Хваліть словом, посмішкою, ласкою і ніжністю, а не відкупляйтеся такого заохоченнями, як покупка нової іграшки або солодощів

Для того, щоб першокласник не перенапружувався, необхідно створити сприятливі умови:

• не займайтеся з дитиною після 19:00;
• не згадуйте денні невдачі;
• не лайте за незібраний портфель, а спокійно запропонуйте зібрати його разом;
• підіть з дитиною на прогулянку;
• спокійний, глибокий сон не менше 8-10 годин дозволяє відновити сили, працездатність;
• не перевантажуйте нервову систему дитини на ніч. Для цього переглядайте перед сном по телебаченню тільки спокійні програми, а не трилери, фільми жахів, бойовики. А ще краще, почитайте цікаву книжку;
• не забувайте на ніч поцілувати дитину, погладити її. Ласка – це не дрібниця, а спосіб підтримати дитину.

У нагоді батькам стануть такі поради психологів.

Підіймайте дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ваш голос.

Не поспішайте. Уміння розрахувати час – Ваше завдання. Якщо вам це погано вдається, провини дитини в цьому немає.

Не прощайтеся, попереджаючи і направляючи: «Дивися, не пустуй!», «Щоб сьогодні не було зауважень!». Побажайте удачі, знайдіть кілька ласкавих слів.

Не вживайте фразу: «Чи відмітила тебе вчителька сьогодні?». Зустрічаючи дитини після школи, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте трохи розслабитися, згадайте, як Ви самі відчуваєте себе після робочого дня.

Не розпитуйте, якщо Ви бачите, що дитина засмучена, мовчить. Нехай заспокоїться і тоді розповість все сама.

Не поспішайте влаштовувати прочуханки, вислухавши зауваження вчителя. Намагайтеся, щоб Ваша розмова з учителем проходила без дитини.

Уникайте умов в спілкуванні з дітьми: «Якщо ти зробиш, то ..».

Знайдіть протягом дня хоча б півгодини, коли будете належати тільки дитині.

Вибирайте єдину тактику спілкування з дитиною всіх дорослих в сім'ї. Всі розбіжності з приводу родинного виховання вирішуйте без неї.

Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане самопочуття. Найчастіше це об'єктивні показники перевтоми.

НАЙГОЛОВНІШЕ:

любіть свою дитину, приймайте її безумовно!!!

Вам випала чудова можливість знову пережити те, що залишилося далеко позаду, - ваше дитинство! Скористайтеся нею і зробіть все, щоб воно було ще краще, ніж ваше власне.

І, як би не просувалися об'єктивні успіхи вашої дитини в школі, намагайтеся створювати здоровий настрій, при якому вона б прагнула до знань, не боялася поганих оцінок і була впевнена в тому, що, не дивлячись на навчальні досягнення, вона все одно для вас найулюбленіша!

Рекомендації соціального педагога батькам

Пам'ятка для батьків першокласників

У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці.
• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.
• Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.
• Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.
• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.
• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.
• Розмовляйте чітко, ясно.
• Будьте терпелячими.
• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».
• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.
• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.
• Частіше хваліть дитину.
• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.
• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.
• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.
• Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).
• Не втрачайте почуття гумору.
• Грайте з дитиною в різні ігри.
• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.
• Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.
• Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:
• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.
• Не ставте забагато запитань.
• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.
• Не вигадуйте для дитини багато правил - вона перестане звертати на них увагу.
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Поради соціального педагога батькам щодо спілкування й виховання проблемної дитини

1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного й психічного стану. У такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.
2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До дитини треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.
4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.
5. Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.
6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.
7. Роз’єднати хулігана й жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
8. Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.
9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.
10. Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування й вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.

Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень

1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином країни.
2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.
3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).
4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.
5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.
6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.
7. У процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.
8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.
9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.

Консультація для батьків, що мають агресивних дітей

При взаємодії з агресивною дитиною:

• приймайте дитину такою, яка вона є;
• висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
• розширюйте кругозір дитини;
• включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
• ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Боротися з агресивністю потрібно:

• терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів;
• поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися;
• заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.

Соціальна адаптація п'ятикласника

Пам'ятка батькам п'ятикласника

• У ваших дітей проблемно-переломний період, тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.
• У 5-му класі зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.
• Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над виконанням уроків.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, географії тощо.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Необхідно вдома виразно читати всі тексти, що задані з різних предметів.
• Стежте за порадами вчителів, записаними в щоденниках і робочих зошитах.
• Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.
• Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.
• Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - це три колективи: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.
• Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
• Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
• Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
• Умійте ставити себе на місце дитини. Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.

П'ять шляхів до серця дитини

Дотик — один із найважливіших проявів лю­бові до дитини. У перші роки життя дитині необ­хідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна лас­ка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівча­ток. Виражаючи свою любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілун­ків, ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою.

Час, присвячений спілкуванню з дити­ною — це ваш подарунок для неї. Ви ніби гово­рите: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо часу, саме поганими вчинками привер­тають до себе їхню увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Тож як би ви не були заклопо­тані, потрібно приділяти час не лише хатнім спра­вам, перегляду телепередач, іншим задоволенням,

Подарунок. Багато батьків використовують подарунки, щоб «відкупитися» від дитини. Діти, які одержують ці подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами.
Слід пам'ятати, що ні кількість, ні коштов­ність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок дарують щиро: не в обмін, а просто так.

Допомога. Кожного дня діти звертають­ся до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання дорослих — почути за­питання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо дорослі допомагають дитині і ро­блять це з радістю, то душа дитини наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять і сварять дити­ну, така допомога її не радує.
На кожному етапі розвитку дитини ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важ­ливо обрати саме ту форму вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.